Станом на 31 серпня 2022 року обсяг транзакцій з використанням цифрового юаню перевищив 100 млрд юанів (близько $13.9 млрд) у зв'язку з його повномасштабним розгортанням на території Китаю.
Народний банк Китаю (НБК) повідомив, що ще наприкінці 2021 року ця кількість налічувала 87,6 млрд юанів. На сьогоднішній день понад 5.6 млн китайських продавців можуть приймати платежі у державному стейблкоїні.
З ним здійснено вже близько 360 млн транзакцій у 15 провінціях та муніципалітетах. Регулятор зазначив, що цього року в регіонах, де проводилося тестування цифрового юаня, було проведено близько 30 раундів субсидій у e-CNY для боротьби з пандемією коронавірусу та просування екологічно безпечного низьковуглецевого транспорту.
НБК також взяв участь у тестуванні мосту для здійснення платежів із цифровими валютами різних центральних банків під керівництвом Банку міжнародних розрахунків (BIS). Ця платформа була представлена сінгапурською філією Центру інновацій BIS на початку минулого року.
Крім того, НБК провів кілька тестів щодо підключення до цифрової платіжної системи Гонконгу. Центробанк заявив, що раніше e-CNY в основному використовувався для внутрішніх роздрібних платежів, і тепер застосовуватиметься на корпоративному рівні, а також у фінансах, оподаткуванні та державних розрахунках.
Керівництво НБК планує впровадити цифровий юань у цифрову платіжну екосистему Китаю, в якій домінують системи Alipay та WeChat Pay, щоб зробити її зручнішою для покупців та продавців.
Раніше керівник Інституту дослідження цифрової валюти при НБК Му Чанчунь (Mu Changchun) заявив, що цифровий юань не конкуруватиме з цими платіжними системами, а працюватиме паралельно з ними.
Через активне тестування та впровадження цифрового юаня багато фінансових консультантів побоюються, що він може витіснити долар США з міжнародних розрахунків. Нещодавно схожі побоювання висловив і австралійський сенатор Ендрю Брег (Andrew Bragg), назвавши e-CNY загрозою національній безпеці країни.